Любив мене козачок,
Хотів мене взяти,
Купив мені новий серп,
Щоб я вміла жати.

А я взяла новий серп,
Кинула за себе:
– Не жала я в батька свої
Та й не буду в тебе.

А ти знав, нащо брав
Мене невеличку.
Мене мати годувала,
Як перепеличку.

А ти знав, нащо брав,
Я дівчина з міста.
Я не буду хліба їсти
Із житнього тіста.

А хто мене не візьме,
Робити не буду.
А дома мя не лишай,
Бо я тя забуду.

А хто мене не візьме,
Бо то не робота.
А дома мя не лишай,
Болить мя голова.

А хто мене не бере,
Робити не вмію.
А дома мя не лишай,
Я за тобов млію.

У поле мя не бери,
Я не вмію жати.
Буде твоя конопонька
У полі стояти.