Казав мені милий,
Та мій чорнобривий:
– Катеринко моя,
Чорнобривко моя,
Ходи жито жати!
– А в тім житі рижі –
Болять мене крижі,
Ой не піду жито жати.

Казав мені милий,
Та мій чорнобривий:
– Катеринко моя,
Чорнобривко моя,
Ой ходи ячмінь в’язати!
– А в ячменю остячки –
Болять мені болячки,
Ой не піду ячмінь в’язати.

Казав мені милий
Та мій чорнобривий:
– Катеринко моя,
Чорнобривко моя,
Ой ходи зо мном горох рвати!
– В тім горосі є стручки –
Болять мене ручки,
Ой не піду горох рвати.

Казав мені милий,
Та мій чорнобривий:
– Катеринко моя,
Чорнобривко моя,
Ходи зо мном гречку в’язати!
– А в тій гречці полова –
Болить мене голова,
Ой не піду гречку в’язати.

Казав мені милий,
Та мій чорнобривий:
– Катеринко моя,
Чорнобривко моя,
Та ходи зо мном до комори спати!
– Я до того го-ча-ча,
До комори охоча,
Ой піду з тобом спати.