Казав мені голова йти пшеницю жати,
Казав мені голова, де його чекати.

– Чекай мене, ланкова, там, де ліс зелений,
Де червона калинонька під крислатим кленом.

Як же тебе не любити, таку дівку рослу,
Буду тебе доглядати, як свиню поросну.

Вже не підеш вранці-рано бити норму по росі,
Будеш, любко, купатися в колгоспівськім молоці.

Ще й не встигла ланкова під тим кленом стати,
Якась баба сказилася, дала жінці знати.

Біжить, біжить головиха з здоровецьким патиком:
– Іди,– каже,– чоловіче, викликає виконком.

Іди, іди, чоловіче, і не оглядайся,
Викликає виконком, спробуй, відчитайся.

Від полудня до півночі збори засідали,
Від полудня до півночі голову стригали.

Припаяли строгача, з керівництва зняли
І на поле гній возити голову післали.