– І шумить, і гуде,
Дрібний дощик іде,
А хто ж мене, молодую,
Та додому заведе?

Обізвався козак
На солодкім меду:
– Гуляй, гуляй, чорнявая,
Я додому заведу.

– Ой прошу ж я тебе:
Не веди ж ти мене –
Бо лихого мужа маю,
Буде бити, добре знаю.

Нома, хлопці, нома, хлопці, –
Вже чорт мужа несе,
Як побачить мене з вами,
Єго трясця затрясе.

Нехай трясе, нехай трясе,
Як у полю будяком,
А я стану поговорю
З молоденьким козаком.