Хтіла мене мати за першого дати,
Треба ж було, мати, за першого дати,
Бо той перший – хлопець несогірший,
Треба ж було, мати, за першого дати.

Хтіла мене мати за другого дати,
Не дай мене, мати, не дай мене взяти,
Бо той другий чогось кривоклубий,
Не дай мене, мати, не дай мене взяти.

Хтіла мене мати за третього дати,
Не дай мене, мати, не дай мене взяти,
Бо той третій на горівку впертий,
Не дай мене, мати, не дай мене взяти.

Хтіла мене мати четвертому дати,
Не дай мене, мати, не дай мене взяти,
Бо четвертий свинячої шерсти,
Не дай мене, мати, не дай мене взяти.

Хтіла мене мати за п’ятого дати,
Не дай мене, мати, не дай мене взяти,
Бо той п’ятий любить довго спати,
Не дай мене, мати, не дай мене взяти.

Хтіла мене мати за шестого дати,
Не дай мене, мати, не дай мене взяти,
Бо той шестий немає нич чести,
Не дай мене, мати, не дай мене взяти.

Хтіла мене мати за семого дати,
Не дай мене, мати, не дай мене взяти,
Бо той семий – сумний-невеселий,
Не дай мене, мати, не дай мене взяти.

Хтіла мене мати за восьмого дати,
Не дай мене, мати, не дай мене взяти,
Бо той восьмий – куций, недорослий,
Не дай мене, мати, не дай мене взяти.

Хтіла мене мати дев’ятому дати,
Не дай мене, мати, не дай мене взяти,
Бо дев’ятий чогось довгоп’ятий,
Не дай мене, мати, не дай мене взяти.

Моя рідна мати, є хлопець десятий,
Прошу тебе, мати, за нього віддати,
Бо він гарний, лише малювати,
Пішла би-м за нього, та не хоче брати.