Гарний хлопець, гарний хлопець моргає на мене:
– Прийди, прийди, серце моє, в неділю до мене.

– Ой не прийду я до тебе, боюсь чоловіка,
Як попадя, буде бити, вкоротає віка!

– Прийди, прийди, серце моє, в полудню годину,
А я свого старенького пошлю по калину.

Пішов старий, пішов бридкий калини ламати,
А я свого миленького впустила до хати.

– Біжи, доню, біжи, доню, тата виглядати,
Як ітиме з калиною, давай скорій знати!

Біжить доня, біжить доня та в долоні плеще:
– Гуляй, гуляй, матусенько, нема тата єще!

Відсунула кватирочку – він уже близенько:
– Де ж я тебе заховаю, ти ж моє серденько?

А я тебе заховаю у себе в кімнаті,
Сама ляжу на кроваті та буду стогнати.

– Біжи, старий, біжи, старий, та вколупни меду,
Ой щось мені трудно-нудно, голови не зведу!

Пішов старий, пішов бридкий меду колупати,
А я свого миленького випустила з хати.

– Біжи, серце, біжи, милий, ярами, горами,
А як тебе запитають – ходив за волами.

Біжить старий, біжить бридкий та в долоні клепле:
– Ой був же тут превражий син, єще місто тепле!

Гарний хлопець, гарний хлопець, у батька удався,
Понад яром в конопель сховався.