– Галинко моя, щебетушко,
Скажи мені правдоньку, моя душко:
Які в тебе та й без мене гості були, гості були?

– Був Кузьма полтавський,
Кучерявий Марко харківський,
А Михайло Придибайло, моє серденятко,
Київський.

– Галинко моя, щебетушко,
Скажи мені правдоньку, моя душко:
Що у тебе та й без мене гості їли, гості їли?

– Їв Кузьма полову,
Кучерявий Марко солому,
А Михайло Придибайло, моє серденько кохане,
Пироги.

– Галинко моя, щебетушко,
Скажи мені правдоньку, моя душко:
Що у тебе та й без мене гості пили, гості пили?

– Пив Кузьма горівку,
Кучерявий Марко наливку,
А Михайло Придибайло, моє серденько кохане,
Мед-вино.

– Галинко моя, щебетушко,
Скажи мені правдоньку, моя душко:
Де у тебе та й без мене гості спали, гості спали?

– Спав Кузьма в соломі,
Кучерявий Марко в полові,
А Михайло Придибайло, моє серденько кохане,
В перинах.

– Галинко моя, щебетушко,
Скажи мені правдоньку, моя душко:
Як від тебе без мене гості пішли, гості пішли?

– Йшов Кузьма лаючись,
Кучерявий Марко сердячись,
А Михайло Придибайло, моє серденько кохане,
Сміючись.