– Дівчино моя, переяславко,
Дай мені вечеряти, моя ластівко! (2)

– Я ж не топила, я ж не варила,
Пішла по воду, відра побила. (2)

Я ж не побила, постановила,
З гори покотились да й самі побились. (2)

– Дівчино моя, переяславко,
Поцілуй же мене, моя ластівко! (2)

– Дак що ж, дак ну ж, дак поцілую,
Да у тую губоньку да золотую; (2)

Да в той усочок, як колосочок,
Да у тії брівоньки, чорні, як шнурочок,
Да у той видочок, повен, як гурочок.