Чоловік дорогою іде
Да чотири воли жене,
А за ним аж чотири ксьондзи ідуть
Да п’ятую жінку ведуть.
– Ой ви, штири ксьондзи,
Возьміть собі штири воли,
А верніте жінку мою,
Я не скажу нікому!..
– Чи бачиш ти, синку,
Зелену дубинку?
Так ми тобі вернемо
Молоденьку жінку!..
– Гвалт, люде, гвалт!
Біда мя знайшла,
Що з тими ксьондзами
Моя жінка пішла.