Чоловіче Миколаю!
Де ж я тебе поховаю?
Поховаю край долини,
Щоб по тобі вовки вили,
Поховаю край Дунаю,
Сама ж піду погуляю!

Жив був – не любила,
І умер – не тужила,
Хіба ж тоді затужу,
Як на лаві положу,
Хіба ж тоді заплачу,
Як у ямі побачу!

Тютюном поминала,
Бо гіркеє життя мала,
Горілкою запивала
І од горя танцювала,
Бо печаль була така,
Що тряхнула гопака!