Через сад-виноград по воду ходила,
Не судив мені Бог, кого я любила.

А судив мені Бог, кого я не знала,
Все за той перебір, що перебирала.

Не тепер, не тепер по гриби ходити –
Восени, восени, як будуть родити.

Не з мішком, не з мішком, тільки з коробками,
Не сама, не сама, тільки з парубками.