Зелене пекло, зелене пекло!
У зеленому пеклі вже давно панує тиша

На самоті розтанув сніг
По якому не ходили люди,
Квіти в’януть бо їх
Не торкались теплі руки.
30 кілометрів пустоти
І нікого взагалі
І лиш моя душа по пустоті бродить,
Та хто повірить мені?..

На росяну траву сонця промінь сів,
І вже не бачать будинки чужих снів
Гілки дерев свої тіні простягнули,
Про місто-привид люди ще не забули
Пориви вітру ще гойдають їх мрії,
Але пропала їх остання надія
Гуляє вітер вулицями мертвого міста
Зате у ньому вже немає насильства

Квартири стоять у пустоті
Не бавляться діти у дворі!
Не місце на волі радіації,
Квартири стоять у пустоті
Не бавляться діти у дворі!
Не місце на волі радіації,
Та пізно, пропало те місто