Нескінченна дорога від землі і до Бога,
Нею йдуть, здавалось, тільки диваки.
Нею колись ходили і в небі запалили,
І в небі запалили зорі чумаки.

Приспів:
Нехай до Господа долинуть
Ті пісні, що в Україні
Так живуть, як в небі синім всі роки,
Які, які плекали і співали
Й народу дарували
На довгі літа чумаки.

Шлях Чумацький далекий, як політ лелеки,
Зачекались вже давненько і жінки.
Нелегка їхня доля, сльози також із солі,
Що її колись возили чумаки.

Приспів

Без води нема броду, без нагоди – пригоди,
Скільки житимуть народи – є казки.
Тож нехай не зникають нові билини складають,
Нові пісні нам проспівають наші чумаки.

Приспів (2)