Крешуть коні блискавиці
Та підкови марно б'ють.
Козаку ж подай напиться,
Із вишневої криниці
Козаки так спрагло п'ють.
Ех, задивлялися на вроду
На Дніпрі і на Дону.
Всі жінки носили воду,
А співали про одну!

Надало ж мені схилиться
Із столітнього сідла,
Подала води напиться
Із вишневої криниці
Й тихо очі відвела.
Ех, задивився я на вроду
На Дніпрі чи на Дону.
Всі жінки носили воду,
А співаю про одну!

Цвіт вишневий б'ють морози,
Б'ють підкови сірий брук.
Не заб'ють мене в дорозі –
Я на рідному порозі
Із твоїх нап'юся рук.
Ех, задивляються на вроду
На Дніпрі чи на Дону.
Всі жінки носили воду,
А співають про одну!