Збудував батько дім
Вікнами до тепла,
Засівав батько хліб
Веснами для добра,
А, як впав у знесиллі
Він під тополиною,
То душею обняв землю ту,
Що назвав Батьківщиною.

Приспів:
Отим усім повік святим,
Що зветься
Батьківським порогом,
З його ожин,
З його стежин
Між люди йди, |
Моя дорого! | (2)

Мене мудрим зростив
Щедрий твій колосок,
Я навчавсь чистоти
В зір твоїх і річок.
Причащався твоєю я
Ніжністю й силою,
І пишавсь над усе
Я завжди у житті Батьківщиною!

Приспів.

Дітям я заповім
Та й на вічні літа:
Відчиня на землі
Двері всі доброта.
Починається світ
Не межею - зерниною,
А людина живе лиш тоді,
Як вона з Батьківщиною!

Приспів.