Чеканням втомлений вагон
І холодить чуття розлуки.
Упала зірка на перон,
Немов троянда в наші руки
Так прагне серце зберегти
Не на хвилину - на століття
Тепло руки, твої листи,
І ще зіниць твоїх блакиття.

На мить, кохана(ий), залишись! |
На день, на вечір, на годину. |
Над нами світять, мов колись, |
Кохання крила лебедині. | (2)

Відходить роковий вагон -
І серце рве розлука...
Загасла зірка вже давно,
Троянда опалила душу й руки...

На мить, кохана(ий), залишись! |
На день, на вечір, на годину. |
Крізь серце йде прощання вісь, |
О, залишись на мить єдину! | (2)

На мить, кохана(ий), залишись |
На все життя - як світ велике! |
На поїзд смутку запізнись |
І щастям обдаруй навіки! | (2)

На день, кохана(ий), залишись...