Малює матір ниткою роки
На полотні, проколюючи рани,
І непомітно, ніби із туману,
З'являються то квіти, то птахи.
Не злічиш кольорів і хрест дрібний,
Не вловиш слів у тихій пісні мами...
Так швидко сутеніє - і тумани
Вкладають спати наш садок старий...

Приспів:
А мама шиє довгі вечори
Чи скатертину, чи яку фіранку,
Від пізньої до ранньої пори
Нитки кружляють до самого ранку.
Життя дошиє дрібно в полотні,
Віддасть мені, як все, що в світі мала.
Гарячі руки, очі ледь сумні,
Моя красива, трохи сива мама...

Покрученим гілкам навіють сни:
Буяння цвіту, яблука рум'яні
І віти тарабанять в хатні рами,
І пуп'янки неначе навесні...
Розвію сум, тумани розжену
Дитячим сміхом, сонцем і весною!
Буяє сад, цвіте разом з тобою,
І я в тобі надією живу!..

Приспів.

Моя красива, трохи сива мама!