А наша любов
Подібна на фільм,
Який так приємно згадати.
Але вже ніколи,
Ніколи у нім
Роль головну не зіграти.
Не ті почуття вже,
І тексти не ті,
І музика під мелодраму.
А як би хотілося!
Знову тобі
Щиро сказати всю правду.

Приспів:
Знай, –
Я любитиму вірно довіку.
Знай, –
Я готова віддати тобі,
Як жінка дає чоловіку
Все прекрасне, що має в житті.

Не знаю. Не знаю,
Хто нам написав
Весною сценарій прощання.
Ти усміхнувся,
Очима сказав:
Не перша ця роль, не остання.
Я зрозуміла,
Та й слухала дощ,
Що грав блюз на теми довільні.
А потім був успіх.
Любовний – також,
Але вже у другому фільмі.