Жито на долині знов біжить сюди,
Місячна стежина, місячні сліди,
Вечорова тиша, синя далечінь
В погляді колише тонкостанну тінь...

Приспів:
Тебе нема, а тінь лишилася
І слів лишилася луна.
В душі лишилась, не згубилася
Кохання зірка осяйна!..
Тебе нема, а тінь ворушиться,
І каже щось – я чую сам,
А ніч засліплена й заглушена
Твоїм ім’ям, твоїм ім’ям!

Так буває часто – стрілись, розійшлись,
Карооке щастя ділося кудись.
У німій тривозі знов спішу туди,
Де поміж колоссям місячні сліди.

Приспів (2)

Тебе нема, а тінь ворушиться,
І каже щось – я чую сам,
А ніч засліплена й заглушена
Твоїм ім’ям, твоїм ім’ям!