Немає стану "дежавю",
Хоча не вперше ми у Львові,
Ходжу бруківкою, молю,
Щоб не востаннє, а щоб знову

Потрапити у древній град
До романтичного князівства,
І що нам дощ, і листопад -
Ми бранці цього диво-міста.

Панує довга акварель,
Кружляють львівські листопади.
На розі вулиць менестрель
Красу доповнює фасадів.

На волю мрії відпущу,
Хай бродять, ніби коні в лузі,
Радію теплому дощу,
Щасливі бачу лиця друзів.