Щасливим у коханні я вже був,
За вас тоді, здавалося, забув,
Була лише вона, чарівна, як весна,
Краса небесна, доля неземна.
Дзвінка і ніжна, чиста, мов кришталь,
Росла любов а з нею і печаль,
У плетиві доріг збагнути я не міг, |
Чому любов найпершу не зберіг. | (2)

Приспів:
А любов, як весна, у душі живе,
Сто віків всіх вона до зірок зове,
Тільки чисту любов в серці збережім
І тоді засвітиться щастям кожен дім!
І тоді засвітиться щастям кожен дім!

У світ широкий котяться літа
І я сьогодні вже мудрішим став,
Розлуку і печаль здолав я у житті,
Хоча, на жаль, усі ми не святі.
І лиш кохання чисте джерело -
В життєйськім морі рятівне весло.
І нині, як раніш, я вірю знов і знов, |
Що світ і нас врятує лиш любов! | (2)

Приспів. (3)