Я дивлюсь на двохсотрічні дерева
Навіщо їм життя таке довге треба
Бо не можуть вони кохати,
Діяти, мріяти, розмовляти.

Приспів:
Час не минає двічі
Він мене каліче,
Він тебе ламає,
Що з цим робити, ніхто не знає.

Дивлюсь на стародавніх міст руїни
Вони навіщо на землі потрібні?
Бо не можуть вони кохати,
Діяти, дихати, розмовляти.

Приспів:
Час не минає двічі
Він мене каліче,
Він тебе ламає,
Без кохання життя помирає.

Я не дерево та не руїна,
А проста сучасна людина.
Життя довге таке не треба
Моє щастя – то кохання та шматочок неба.

Приспів:
Час не хай не минає двічі
Він мене не покаліче,
Він тебе не поламає,
Наше кохання часу немає.