AmКрутилось піря на вітру
A7І я згадав негоду ту,
DmВ яку мене моя любоG7в 
CПокинуA7ла.
DmВиймали жала із гE7рудей
AmОчата двох моїх дFітей
DmІ вся моя любов на них
E7Рікою хлинула.

Приспів:
AmЗростають у гніздечку сокDmолята,
G7О Боже, ти за все Cмене простиA!
AmО як я їх не хA7очу відпускаDmти,
E7У простори юнацької мAети.
AmВ роках моїх A7така велика силDmа,
G7Та долю не затримати нCічим, —
AmСини мої візьміть мFої вітрила,
DmТа й батька не забE7удьте поміAmж тим.

Я спав роками у вогні,
Біда сивіла на мені,
І тільки мати у селі,
В сльозах журилася.
А я синочків обіймав,
І сам у себе запитав,
О де ж ти наша доле
Забарилася!

Приспів:
Зростають у гніздечку соколята,
О Боже, ти за все мене прости!
О як я їх не хочу відпускати,
У простори юнацької мети.
В роках моїх така велика сила,
Та долю не затримати нічим, —
Сини мої візьміть мої вітрила,
Та й батька не забудьте поміж тим.