Зацвіли волошки сині край доріженьки,
Ти ж мені сказав увечерці прийти.
Ось, уже смеркає, а тебе немає, |
Де ти ходиш та блукаєш ти? | (2)

Вітер хилить буйні трави ще й пшениченьку,
Розмовляють з ним у лузі берізки,
А мені здається твоя пісня ллється |
І куди не йду - співаєш ти. | (2)

Я пригадую той вечір, як зустрілися,
Як у саме серце подивився ти.
Трошки у журбі, як волошки сині твої очі, |
Кращих не знайти. | (2)

Ой цвітуть волошки сині край доріженьки,
Біля них чи ж можна байдуже пройти?
Ти не йдеш, коханий, моє серце раниш, |
Підкажи де міг їх тінь знайти. | (3)