Зоряне мереживо по ночах сплітала,
Мама своїй донечці долю витинала
Із блакиті неба й жита золотого,
Із дібров зелених, й цвіту весняного.

Приспів:
Повплітай ти, доню,
Сни в дівочі коси,
Цвітом калиновим
Душу уквіти,
Бо душа квітуча
Радість всім приносить.
Помолися Богу
Та в життя іди!

Вранішніми росами стежки прикрашала,
Рушничок в дорогу доньці вишивала,
Пісню материнську Богу присвячала,
Щоб щаслива доля та й не заблукала.

Приспів. (2)