Ми упали в сніги,
Наші очі викльовують круки,
А нащадків навчать,
Як тим крукам співати хвали.

Україно, спаси! - |
Простираєм прострілені руки, |
Україно, прости, |
Що на погин тебе віддали. | (2)

Боже, нив і дібров,
Ясних зор і захмарного лету,
Божа матір, Вкраїну
Хоч Ти захисти і спати!

Ми упали в сніги |
І хорунжі, і просто поети, |
А її роздирають |
Розбрату розлючені пси. | (2)

Ми упали в сніги,
Нас підступно ударили в спину,
Комісарський наган
І незгода у хаті вітця.

Україно, прости! |
Воювали оружно до згину, |
І не знали, що крови, |
Що крови не буде кінця. | (2)

Ми конаєм в снігах,
В Київ сунуть нові Муравйови,
Хоч були ми орли,
Нас солук й яничар розпина.

Україно, устань, |
Дай зневіреним сили й любови! |
Україно, прости, |
Коли є ще за нами вина... | (2)

Ми упали в сніги...
Ми упали в сніги...