Коли душу холодом зводить,
Пронизують сумніву стріли,
На згадку той вечір приходить,
Коли ми, дружино, зустрілись.
Ми були тоді в дивокраю,
Що юністю нашою зветься,
І до сих пір, як мить цю згадаю,
З грудей серце бурею рветься.

Приспів:
І сняться мені щоночі
Дружини чарівні очі,
І в онучки моєї Катрусі
Такі ж карі як у бабусі.
І вранці, коли проснуся,
На цей Божий світ дивлюся
Очима онучки й дружини,
До болю мені дорогими!

Нас ніч новорічна зріднила,
Встелила нам спільну дорогу,
Коли я тебе мов на крилах
Поніс на руках босоногу.
Я низько вклоняюсь цій ночі
За щедрий дарунок любові,
За карі, божественні очі,
Солодкі уста малинові.

Приспів.

Ті очі мене проводжають
Щодень у дорогу із хати,
Снагою мене напувають,
Творити добро й зло долати.
Тепер ми - велика родина,
В нас троє синів і онуки,
Моя ти кохана дружина,
Цілуємо всі твої руки!

І сняться мені щоночі |
Тетяни чарівні очі, |
І в онучки моєї Катрусі |
Такі ж карі як у бабусі. |
І вранці, коли проснуся, |
На цей Божий світ дивлюсь я |
Очима онучки й дружини, |
До болю мені дорогими! | (2)