Пам’ятаєш, Боже славний,
Як в часи лихії,
Соколи злітали ясні,
Немов буревії!

Вони неньку захищали,
Україну любу,
Очі страху їх не знали –
Били нечисть злую!

Часи інші – є потреба
Берегти земельку.
Летять соколи у небо,
Захищають неньку!

Дай їм сили, Боже, молю,
Рідним соколятам –
Боронять хай нашу Волю,
Як гори, орлята!

Шануй, матір Україно,
Нових козаченьків.
Вони справжні Отамани,
Хоч ще молоденькі!