Стара сумує в селі хата –
Вона ще диха пам’яттю батьків.
Ще зеленіє в саду м’ята,
Не відцвіли всі мальви із рядків.
За хвіртку поглядає й вишня:
"Коли вже п’ятниця прийде в село,
Щоб залунала дзвінка пісня
І в зимну хату знов ввійшло тепло?"

Приспів:
Не полишайте старі хати!
Я Вам вклоняюсь, діточки, й прошу.
Живуть в них досі мама й тато –
Їх пам’яті, й за Вас, щодня молюсь!

Вітри з дощами – осінь пізня –
Встелили землю листом золотим.
Калина – й досі не заміжня.
Немов туман, пливе сусідський дим.
Стара відсумувала хата –
Приїхав в п’ятницю син до батьків.
Світліє, сяє вся від щастя –
Подих її зліта до яворів.

Приспів