Квітне сніг на горобині –
Засмагає й він зимою.
Вмива очі снігурові
Вітер з інея росою.

Туман юнку обнімає,
Зігріва в гаю красуню,
Срібним шарфом прикрашає
Птахам бажану ласуню.

Клен на неї задивився –
Чому вона зашарілась?
Від любові горобина,
Немов сонце, засвітилась.

Квітне сніг на горобині,
Засмагає й він зимою.
Луна стрекіт сорочинний:
"Стрілась дівчина з любов’ю!"