Не журися, мій хазяїн,
Не за взятком я іду,
а так сяду, заспіваю. |
Заспіваю, тай піду. | (2)

Від містечків до столиців,
Від столиців до села,
Для лицарів, для дівиців |
Відортова піснь гула. | (2)

Старі замки його знають
Він діл давніх учить вас,
В його піснях оживають |
Змерлі літа, змерлий час. | (2)

Запоріжжю літ немало
На Дніпрових берегах
Козакам ся проспівало |
О богданах-козаках. | (2)

Хоть як мило з ними жити,
Хотть як в щасті іде вік,
Їду в Польщу закінчити |
Шестдесятий восьмий рік. | (2)

Відкривайте замки й брами,
Лядьська піснь вам загуде
Пожуриться співать з вами,|
Пожуриться тай піде. | (2)

Жодних скарбів я не маю,
І не хочу їх од вас.
Нехай тілько хтось згадає |
Колись Відорт був у вас. | (2)