Під селом Бояни, де ріка Боянка,
Обмивала рани пісняру селянка.
Автомат затиснув, впав на росні трави,
В забутті він пісню вів про битву праву.

Люто наступали кляті супостати,
Всіх у рабство гнали, попалили хати.
Те давно минуло... Рани рубцювались.
Хмари промайнули, а село зосталось.

...Автомат затиснув впав на росні трави,
В забутті він пісню вів про битву праву.