Святої Лаври віщий дзвін —
Зайти до Храму кличе він.
Спомин ластівки крило,
Летить туди, що відбуло.

Думки і давнішні жалі |
Схилитись просять до землі, | (2)
Згадать, кого уже нема, |
Хто жив на світі не дарма. |

Приспів:
Київська Лавра — свята наша Мати, |
Наша молитва в ранкову годину, | (2)
Треба спинитися і постояти, |
І помолитися за Україну. |

Коли ми в радості й біді,
Дзвонила Лавра і тоді.
І через далі, через час
Безцінний дзвін знаходив нас.

Я чую Лаври Божий дзвін — |
Такий близький, натхненний він. | (2)
Щоб день лихий нас обійшов, |
Лунай печерський дзвон ізнов. |

Приспів.