Ми не вінчані досі,
Моя сиза голубко,
Линуть птахи у просинь
Із твойого гнізда.
Ми літа перепросим, |
Ми літа приголубим, |
Повінчає нас осінь |
Золота, золота. | (2)

Скільки разом прожито,
Скільки гріється в серці,
Вже минулого маєм
Більше, ніж майбуття.
Вітерець горне жито, |
Що дозріло і гнеться, |
Я тебе обіймаю, |
Чи своє все життя. | (2)

Як на думці спинюся,
Що навіки спочину,
Бо кого така доля
На цім світі мине?
То все дужче боюся |
Як тебе я покину, |
Та найтяжче для мене, |
Як покинеш мене. | (2)

Ми не вінчані досі,
Моя сиза голубко,
Линуть птахи у просинь
Із твойого гнізда.
Ми літа перепросим, |
Ми літа приголубим, |
Повінчає нас осінь |
Золота, золота. | (2)