Не скажу, бо не знаю, як вийшло,
Все так сталося, наче вві сні:
Очі, схожі на стиглії вишні,
Зазирнули у душу мені...
Світ змінився від погляду того,
Це була наша зоряна мить,
Як струна забриніла тривога
Від бажання тебе зупинить.

Приспів:
Я стільки зим і стільки літ
Жаданий погляд твій шукаю,
А загубився щастя слід,
Тепер знайшов і відпускаю.
Минають дні на самоті,
А я все вірю без вагання,
Що порятує корабель
Очей вишневого кохання!

З того дня залишив мене спокій,
Я в полоні вишневих очей,
Де ж ти, щастя моє вишнооке?
Моя мрія безсонних ночей.
Розвели нас з тобою дороги
Все насправді було, чи у сні...
Очі, схожі на стиглі вишні,
Розтривожили душу мені...

Приспів.

Минають дні на самоті,
А я все вірю без вагання,
Що порятує корабель |
Очей вишневого кохання! | (2)