Мрійною, коханою ти була моєю.
Шепотів тебе вві сні і від сну вставав,
Я за фарбами ходив в жовтії алеї,
В хуртовини на вікні звуки малював...

Просинь марилась у дзеркалі віконнім,
Ліс в її чеканні вицвітав.
Осінь свій обряд творила за законом,
Сум її чудес не обіцяв...

Тої ночі я блукав містом неозореним
Та в уламки дня складав паузи і сни.
А вітри аж до півнів грали з чорним вороном,
Та негадано тебе з листям принесли...

Листя, як пливло на постіль, пам'ятаєш,
В пахощах майбутньої пурги.
Листя, мов листи, читав я, пам'ятаєш,
З прожилок листової руки...

Є початок і кінець в будь-якій історії,
Нас несе в фантазії завтрашнього дня,
Сняться інколи мені світлії мелодії,
Та не зустрічаються кращі, ніж твоя...