Чорний вітер, жовтий смерч...
Так у вічній коловерті:
При дорозі бродить смерть,
Та нема дорозі смерті...
Всі колись довершим круг
На вінкові, на печалі...
Та повів безсмерттям рух |
Нескінченної спіралі... | (2)

Коні круто крешуть в брук:
Ще копита не притерті.
Доки є дорога й рух,
Доти, брате, ми безсмертні!
Тож, на коней! Зло до пня
Підкоси мечами правди!
Хай нагірно осіння |
Хустка матері, як прапор! | (2)

Рід наш - з кореня верби,
Не шукай древніше знаті:
На фамільному гербі
Ми карбуєм вічне: "Мати!"
В чорнім горі і журі
Віру нашу не підтяти:
Умирають матері, |
Та не вмре ніколи Мати! | (2)

В чорнім горі і журі
Віру нашу не підтяти:
Умирають матері, |
Та не вмре ніколи Мати! | (2)