Проса покошено Вікторія Лук'янець
Текст пісні
Проса покошено. Спустіло тихе поле.
Холодні дні з високою блакиттю.
Не повернуть минулого ніколи:
Воно пройшло і вже здається миттю!
А скільки мрій було зеленою весною.
Як пінились вони, мов золоті потоки!
Вони спливли, і я один з тобою,
Високе небо — синє і високе.
Холодні дні з високою блакиттю.
Не повернуть минулого ніколи:
Воно пройшло і вже здається миттю!
А скільки мрій було зеленою весною.
Як пінились вони, мов золоті потоки!
Вони спливли, і я один з тобою,
Високе небо — синє і високе.
Внески: