Тебе на волю відпущу,
Тобі на вухо прошепчу:
"Не поспішай робити кроки
На території дощу,
Бо там удень і уночі
Без перестанку йдуть дощі,
Ця територія існує
В моїй захмареній душі.

Приспів:
Чи ти не знала цього дива,
Коли гуляла серед площ,
Що десь з тобою ходить злива,
Що ти закохана у дощ.
Мене несуть по небокраю
Холодні хмари - кораблі,
Я тільки сльози залишаю
На землі.

Свої краплями дощі
Змивають плями на душі
І після світлої печалі
Чудові пишуться вірші.
Не зрозумієш ти краси,
Боїшся смутку і краси,
Не поспішай робити кроки,
Це територія грози.

Приспів.

Лети туди, де сонце
Зігріє день своїм
Непроханим теплом
Коли твого віконця
Торкнувся дощ крилом.

Приспів.

На землі! На землі!..