Коні летять, ніби стріли, незораним степом...
Коні долають Ріку, вкриту повінню, вплав...
В кожному з нас, українці, дрімає Мазепа...
В кожному з нас, характерники, снить Святослав...

Коні в галопі стирають підкови дощенту...
Стрімко летять, розвіваючи грив білих шовк...
В кожному з нас, українці мої, суть Шевченко...
В кожному з нас, українці мої, Хведір Вовк...

Коні вкривають незораний степ, ніби хмара...
В чвалі стрімкому втираючи вітер у кров...
В кожному з нас, українці, живе Костомаров...
В кожному з нас, характерники, плаче Іов...

Коні летять, щось забуте нам хочуть донести...
Всі - вороні і булані й руді по краях...
В кожному з нас, українці мої, чахне Нестор...
В кожному з нас, українці мої, ти і я...