Білі хмарини, наче отари,
Линуть поміж гір.
Про нас розмова, що в мене пара,
Тільки ти не вір.
Бо оті хмари і поговори
Вітер розжене.
Як наші доли
І сині гори
Ти кохай мене.

Кохай так ніжно, так щиро,
І світле щастя назве мене.
Ти як у казці чарівній
Кохай мене.

Коли б не сонце, то не достигли б
Яблука в садах.
Коли б не доля, ми б не зустрілись
На одних шляхах.
Мову кохання, хочеш-не хочеш,
Вже не обминеш.
Щодень, щоночі вуста шепочуть:
"Кохай мене".

Кохай так ніжно, так щиро,
Як небо сонце своє ясне.
Ти як у казці чарівній
Кохай мене.