Що за гаєм, за тихим Дунаєм,
Що за гаєм, за тихим Дунаєм,
Там Іванко коня напуває.

Коня напуває.
– Ой пий, коню, холодную воду,
Ой їж, коню, траву із росою.

Траву із росою.
Бо завтра нам та ніколи буде,
Поїдемо між чужії люди.

Між чужії люди.
Поїдемо та за гірочку,
По Галочку та по дівочку.

Та по дівочку.
Поїдемо за гірку крутеньку,
По Галочку та по молоденьку.