З тобою від людей
Ховались, разом ми тікали
Від лихих думок
Їх погляду очей,
Ми віримо в одне,
Напевно знаємо своє,
І, впавши, підставляєм
Один одному плече -
Я знаю, так треба!

Приспів:
Нічого не буде, як раніше!..
Час не повернеш!
Зранку ми прокинемося інші!
Тільки не звертати зі шляху,
Яким ідеш!

З тобою за людей стояли
Разом ми, віддаючи життя
За землю і за її дітей.
Але тепер кому, скажи,
Потрібен я, потрібен ти?
Ховаються тепер
Від поглядів уже вони...
Я знаю, так треба!

Приспів.

Ми бачили як чорнозем
Ставав червоним не у снах,
Бачили, як підлі ворони
Чекали на страх у наших очах,
Бачили, як плачуть ікони,
Плакав, але мовчав...
Бачили ми цвіт Вавилону
Перед тим як він впав.
Та коли ми повернулись назад,
Чи чекали нас тут?..
Коли ми будували маршрут
Чи чекали на бруд?
Слова "бла" замість тисячі діл,
Замість тисячі тіл!..
Та ти знаєш, що найгірше? -
Вже не буде, як раніше!
Нічого не буде, як раніше...
Все, що зникло в часі, не вернеш!..

Приспів.

Не звертай зі шляху, яким ідеш!