Б’ють пороги Василь Жданкін

Текст пісні

  • Текст пісні Валерія
Б'ють пороги, місяць сходить,
Як і перше сходив...
Нема Січі, пропав і той,
Хто всім верховодив!

Нема Січі, очерети
У Дніпра питають:
"Де то діти наші ділись, |
Де вони гуляють?" | (2)

Не вернуться запорожці,
Не встануть гетьмани,
Не покриють Україну
Червоні жупани!

Обідрана, сиротою
Понад Дніпром плаче;
Тяжко-важко сиротині,
А ніхто не бачить...

Тілько ворог, що сміється...
Смійся, лютий враже!
Та не дуже, бо все гине, - |
Слава не поляже: | (2)

Не поляже, а розкаже,
Що діялось в світі,
Чия правда, чия кривда
І чиї ми діти.

Наша дума, наша пісня
Не вмре, не загине...
Отде, люди, наша слава, |
Слава України! | (2)

Оцінити цей розбір
Внески:
Валерія
Валерія
anonim