Ввечері йду я вулицями міста,
Вогко навколо, і сплять усі давно.
Сотні людей вже заснули.
Навіщо їм щастя шукати свого?

Приспів:
Бо, напевне, краще спати,
Думати, що все гаразд,
Що весна ураз настане –
І зими ніби нема!

А як не хочете ви свого щастя,
Інших знайдеться ще сто.
Хто поцінує життя в Україні –
То пальмова гілка його.