Не зрадь, мій сину,матір Україну,
В ділах і подумках її не зрадь,
Бо за таку страшну провину
З небес до тебе, сину, я прилину,
Щоб власноручно з гнівом покарать!

Не зрадь, мій сину,матір Україну,
Хоч хто б тебе не розпинав,
Ти будь їй вірним до загину,
Люби її відважно без зупину
Як Той,хто у любові смерть Свою здолав!

Не зрадь, мій сину,матір Україну
І заповіту батька Кобзаря,
Бо то його Тарасова зоря
Слугує нині за поводиря,
Щоб ми збороли у душі руїну.

Не зрадь ,мій сину,матір Україну
Їй вірність дітям та онукам передай
Хай наша пісня й мова солов'їна,
Уся краса небесна журавлина
Лунає світом мов ясний розмай,
Розквітне буйним кетягом калини
В обіймах Божих вільний рідний край!