Хортице моя сплюндрована,
Хортице моя занедбана,
Яничарами обпльована,
В ринок вуличний обернена.
Не взяло тебе чужинськеє
Військо хижеє та лютеє –
Зруйнувало Січ довірливу
Братолюбіє підступнеє.

Почали тоді з картопельки
Надзвичайно мудрі німчики.
Тепер Хортицю дотоптують
Ще мудріші українчики.
Щоб не мали ми історії,
Ані слави, ані пам’яті,
Щоб носили свої подвиги
На чужі, імперські паперті.

Доки мали Січ ми грізную,
Шанували сусідоньки нас.
А без Війська Запорізького
Руйнували край наш повсякчас.
Частували безборонних нас
І кайданами, і зрадою...
Ти ж пишалась, Українонько,
Переяславською Радою.

Наша Хортиця сплюндрована,
Наша Хортиця занедбана,
Яничарами обпльована,
І в міський базар обернена.
Збережемо, що лишилося,
І бульдозери не пустимо!
Щоб коріння нам не врізали,
Щоб навік не стала пусткою.