Далеко, далеко, за морем, за синім,
Де бродять Європи тумани,
Далеко, далеко, на тім кінці світу |
Росли мої тато і мама. | (2)
Торонто, Отава, степи Манітоби,
Ви рідними стали мені,
Між двох океанів пройшла моя доля, |
Загравши на серці-струні. | (2)

Та ще спала душа моя, |
Не співала пісень вона |
І не плакав на кручі я, |
Розтопивши печаль. | (2)

Я гадав, що порвалася нитка,
Нитка срібна моїх поколінь
Та щиро мені посміхнувся |
Старого Дніпра тихий плин. | (2)

І розквітла душа моя, |
Заспівала пісень вона |
І заплакав на кручі я, |
Розтопивши печаль. | (2)

І татова мудрість, і мамина ласка,
Душа України співає в мені,
А серце зігріє та мамина казка,
Аж поки Дніпро котить хвилі свої.

Бо розквітла душа моя, |
Заспівала пісень вона |
І заплакав на кручі я, |
Розтопивши печаль. | (2)