Там, де річка в ранковім серпанку,
І на травах іскриться роса,
Там живе чарівна Галичанка,
Незрівнянна казкова краса.
Там земля її рід і коріння,
Там початок всіх мрій і доріг,
Отчий край у вишневім цвітінні -
Галичанки святий оберіг.

Приспів:
Галичанко, моя Галичанко, |
Твої чари - то ніжність краса, |
А усмішка, як сонячні ранки, |
Водоспадом на плечах коса. | (2)

Розійшлась твоя слава і шана
У віках за степи і моря,
Незбагненна моя Роксолано,
Галичаночко, зоре моя.
Щастя зустрічі, прикрість розлуки,
Від душі найщиріші слова,
Ніжний погляд і лагідні руки,
Ти - легенда і дійсність жива.

Приспів.

Я за тебе вогонь і воду -
Все пройду і прийму усе знов,
Як найвищу в житті нагороду,
Неземну твою вроду й любов.
Чарівнице із отчого краю,
Моя доленько, спів солов'я,
Я коханням тобі присягаю,
Галичаночко, пісне моя!

Приспів. (2)