Am  Не забудDmь, яка стрімка
E   Людської пам'ятAmі ріка...
   НA7е забудь, якDmа гірка
G Любов між нами -
   В сCамоті блука,
   В дDmалині зника
   ПEоміж берегами.

Не забудь моїх очей
В тужливій темряві ночей.
Не мовчи, о, не мовчи -
Моє ім'я ти
Вічно шепочи,
Вічно шепочи,
Щоб не забувати.

   НAmе забудь — снігDmи впадуть,
E   Літа з водою Amодпливуть...
   ХDmоч в думках зі мнAmою будь.
   НEе забудь, нAmе забудь.
Gm  Вирує пам'ять, A7як ріка помDmіж дібров, -
B7  Пливе, не тоне в тій ріці моEя любов.

Одізвись мені колись,
Луною в серці одізвись,
Чи приснись, бодай приснись
Дощем травневим,
Зіркою в очах,
Птахом в небесах,
Цвітом яблуневим.

Пам'ятай, що з летом днів
Виходить пам'ять з берегів,
Залива усе довкіл
Вогнем любові,
Греблі часу рве,
Як життя живе,
Як весняна повінь.

Не забудь — сніги впадуть,
Літа з водою одпливуть...
Хоч в думках зі мною будь -
Не забудь, не забудь.
Вирує пам'ять, як ріка поміж дібров, -
Пливе, не тоне в тій ріці моя любов.

Не забудь, яка стрімка
Людської пам'яті ріка. -
Там любов моя гірка
Не зника, не зника.